Олександр Петрович Іванько – український композитор, викладач, диригент, виконавець. Заслужений працівник культури України (2005).

Народився місті Челябінську (РРФСР) 18 червня 1955 року, у родині  військовослужбовця. З 1961р. мешкає у місті Бахмач  Чернігівської області в Україні. З 1962 по 1970р. навчався у Бахмацькій середній школі №5. У 1964 році вступив до музичної школи з фаху баяна. Після закінчення школи з 1970 по 1973р. – студент Ніжинського училища культури. У 1973 призваний до лав Радянської Армії, проходив термінову службу в Київському вищому танковому училищі, де був зарахований до штату духового оркестру як музикант – валторніст. У 1976 р. вступив на другий курс Чернігівського музичного училища ім. Л. М. Ревуцького, займався за спеціальністю (баян) та диригування у класі заслуженого працівника культури України А.А.Стриги.

1979 року закінчив музичне училище з відзнакою. Працюючи викладачем Бахмацької районної школи мистецтв, – продовжував навчання з 1979 по 1984 р.р. у Харківському інституті мистецтв ім. І.Котляревського у професорів Л. М. Горенка з фаху баяна) та В. Ф. Савіних (диригування). У 1984 році закінчив ВНЗ та отримав диплом з відзнакою за спеціальністю: педагог, диригент оркестру народних інструментів, концертний виконавець.

З 1998 р. по 2022 рік – директор Бахмацької школи мистецтв ім.А.Розумовського. Понад тридцять років, з 1981 р., керував народним оркестром баяністів «Дивограй», є членом журі всеукраїнських та обласних конкурсів, а багато його учнів стали лауреатами конкурсів, студентами музичних училищ та консерваторій.

Перу композитора належать оркестрові, хорові та вокальні твори, твори для камерного оркестру, твори для фортепіано, баяна, акордеону, скрипки, гітари, домри, цимбал.

Сам блискучий музикант і педагог з багаторічним стажем, він тонко відчуває потреби музикантів, від початківців до професіоналів, – його твори пройняті самобутністю, сповнені ліризмом та романтичним настроєм. Музичні образи багатогранні, мелодії легко запам’ятовуються, вони лаконічні, вигострені, пройняті глибоким змістом.

Також коротку біографію та здобутки було опубліковано у книзі О. Семешка “Баянно-акордеонне мистецтво України на зламі ХХ – ХХІ століть”.